У заміжніх – інакші обличчя.
Впізнаю і впізнаю без слів.
Не хворіють вони протиріччям.
Їхні погляди – спокою спів.
Їхніх поглядів зміст досконалий
Я читаю, як добрі вірші.
І у кожнім: «Я вірила, знала,
Що носитиму щастя в душі».
Я – про очі красиві-щасливі.
В цих очах – ні страждань, ні жалю.
...Бачу очі й нещасні-красиві.
Та дивитись у них не люблю...