Подвійний „ювілей“
Сьогодні в тебе, мамо, ювілей,
якого ти ніколи не чекала.
Вісімдесят би – проспівав Орфей…
І тридцять років, як тебе не стало.
Горіла, мов свіча, увесь свій вік.
Усе життя палала мов багаття.
Любив тебе коханий чоловік,
але порвав твоє життя на шмаття…
Тобі всього лиш п‘ять десятків літ
й ніколи більше, матінко, не буде.
Та залишила після себе добрий слід
у дітях, внуках, правнуках, повсюди.
22.03.2017