От зараз сісти б на машину часу,
І повернутися назад у Древній Рим,
У Древній Київ,
Чи можливо Спарту,
Де все по-справжньому,
Біль, попіл, навіть піт,
Де почуття по- справжньому вартують,
І де не кидають
Ні справи, ні слова,
Де воїнів цінують і цілують,
І де душа по- справжньому жива!
А може повернутися до Криму?
Де таври б’ють
Недбалих мореплавців,
Цілують амазонок уночі,
Мені б на хвильку до машини часу,
Історику, от де вона скажи?
22.03.2017