Колишуть спогади думки

Надежда Кошель
                Колишуть спогади думки,
                Мов вітер вишню:
                Перекрутились вітряки –
                Не зви колишню.
                Де ті, незаймані стежки?
                Нема і сліду –
                Понад рікою вітряки
                Згубились з виду.
                Як знати…Світиться зоря –
                Дивуйся вроді!
                Від ліхтаря до вівтаря
                Живи у згоді!