http://www.stihi.ru/2017/03/23/3971
Уже не высветит рентген
Всю мощь и зло цикуты –
У мира сломан жизни ген,
Отсюда боль и смуты!
Смотри, в природе мир и лад:
В свой срок дожди, пороша…
А тут всё драться норовят,
А тут всем надо грошей.
Уже проклюнулись листы,
Вернулись в гнёзда птицы.
А тут порушены мосты,
И к счастью не пробиться…
Льём в реки грязь… Пеньки – в лесах…
Оставим Землю нищей.
Выстраиваем только страх
На мёртвых пепелищах.
Ещё чуток и март уйдёт,
Цвести апрелю славно!
Когда же ваш растает лёд,
Католик с православным?
О люди! Ведь взывает Бог:
«Ну, что вас остановит?» -
Ни мор вас не страшит, ни смог,
Ни в битвах море крови…
Земля – с болезнями ковчег…
Любви так не хватает!
Пока не поздно, человек,
Опомнись, время тает…
Единство – значит, будем жить!
А разобщённость – в бездне быть!
Оригинал
Вже не висвічує рентген,
Як діє міць цикути -
У цього світу зламан ген,
Він зараз геть зіпсутий!
Поглянь - в Природі мирний сенс...-
Дощі після пороші...
А тут - лиш боротьба за пенс,
Повсюдно правлять гроші!
З бруньок проклюнулись листки,
До гнізд вернулись птиці...
А тут - загублено містки
До щастя... Й душі - з криці...
У ріках - твань...Пеньки - в лісах...
Планету райську нищим
І вибудовуємо страх
На мертвих попелищах...
Ще трохи - й березню услід
Заквітне квітень славний... -
Але не топлять давній лід
Католик й православний...
О, люди ! Та ж волає Бог:
"Що вас спинити змусить?"
Ні пошесть не страшить, ні смог,
Тайфуни й землетруси?
Земля - жахи ! - суцільний рак -
Любові ж бо бракує!
То, може, годі жити так?
Хай кожен поміркує:
Чи щастя єдності - ЖИТТЯ...
Чи всім - в безодні небуття ?
Иллюстрация из Интернета.