Болить душа, про неї не згадали,
Всі ті, для кого рвалась на шматки.
Колись її цинічно й хитро обкрадали,
Тепер вона спустошена в латки.
Забули відданість її, розраду і повагу,
До того ж ще забули про любов.
Чому до неї проявили цю зневагу?..
Чому так лицемірно збурювали кров?..
Тим крадіям душі, мабуть не зрозуміти,
Що її на небесах створив Господь.
Не вдасться нікому її образою зганьбити,
Невже забули правило любові – не нашкодь?..
Болить душа, про неї не згадали,
Ну що ж, переживемо цей момент.
В житті, напевно, всі не ідеали,
Забудьмо про цей прикрий прецедент.