Застиглі крапельки душі,
Лягають тихо на папері.
І день за днем минають дні,
В сумних картинках акварелі.
Я не пишу тобі листи,
І ти їх більше не читаєш.
В мої тривожні сірі дні,
Я знаю, з неба заглядаєш.
Життя вирує навкруги,
Моє ж стоїть тепер на місці.
А Буг стрімчить повз береги,
Його малюють живописці.
Своє серденько обпалю,
Вдивляючись в весняні зорі.
Я крізь зірки до тебе йду,
Тамую думи свої хворі.
Самотність рве мене навпіл,
Вірші чекають свою музу.
Пегас шкодує мені стріл,
Лунає тихо стогін блюзу…