Пригадую отой квітневий день…
Мені тоді було лише сімнадцять…
О, скільки було сонця і пісень,
І молодість взлітала до галактик!
В рожевих абрикосових вінках
Сади прикрашені тоді стояли,
Й фіалки синім килимом в гаях
Все так же зір і душу звеселяли.
Земля в обіймах раннього тепла,
І свічі загорялися каштанів,
Опівночі ж весь світ заслала мла,
І застогнав Дніпро в страшних кайданах…
2010