...Так – це я не допив цю малу філіжаноньку кави.
Але хай-но у мене залишиться ще на столі.
Ворожити захочу. На гущі... А що? Для забави.
Таємниці про себе дізнаюсь – великі й малі...
Усміхаюсь – не знаю, чи кавовий вдасться перфоманс.
Ось доп’ю, і тоді якось чашечку переверну.
Треба фокусам цим для початку навчитися вдома,
Щоби тут не попасти, на гріх, в обстановку смішну...
Не умію… А може, когось, хто уміє, просити?
Ця брюнетка – за столиком поруч – скучає сама:
Може, саме із нею на гущі удвох ворожити?
Втаємничимось, навіть як досвіду в неї нема...