Оригінал:
З калюж нап'ються талої води
І знов під дах старенький відлітають.
Ти голубів за це не розлюби -
Вони не винні, що криниць не знають.
Сьогодні день - проміння золоте,
А завтра - дощ холодними цівками.
Ці голуби не відають про те,
Що ніч у трави сіється зірками.
Живуть під дахом, наче кажани.
Збирають крихти у пустому сквері.
Сивенькі злидні на землі вони,
А як у небі - птахи срібнопері.
Ганна Чубач©
Переклад з української Світлани Груздєвої:
Из луж воды напьются и скорей
Под старенькую крышу отлетают.
Не разлюби за это голубей:
Не их вина, что родников не знают.
Сегодня день лучится золотой,
А завтра – дождь холодными струя'ми.
Тем голубям неведомо про то,
Что ночью травы звёздами сияют.
Как будто мышь летучая во мгле.
Сбирая крохи, под ногой толпятся.
Седые попрошайки на земле –
В высоком небе птицы серебрятся.