З тобою поруч мрiю i живу

Любовь Соломаха
Знову сяють ранки, росами умитi,
I промiнням сонце сіється в траву.
А у тебе очi, як волошки в житi,
Я з тобою поруч мрiю i живу.

Радiю я, що двi cтежини нашi
Ще з юностi в одну переплелись,
Ми щастя п'єм iз однієї чашi,
Вiдтодi, як зустрiлися колись.

Мого життя знесилена дорога,
Та раптом я пiду в другi cвiти,
Прошу: не плач, не гнiвайся на Бога,
Й мене за все, коханий мiй, прости...

Улюбленому і люблячому чоловікові Михайлу напередодні нашого ювілею.


Перевод Ирины Волокиной:
***********************

Вновь сияет утро, росами умыто,
Солнышко лучами сеется в траву.
Глаз твоих любимых синева открыта.
Рядом я с тобой мечтаю и живу.

Радуюсь всегда, что две дороги наши
В юности тогда в одну переплелись,
И вкушаем счастье мы из общей чаши
С той поры, когда свела нас вместе жизнь.

И хоть постепенно силы я теряю,
Будет время и в иной я мир уйду,
Обо мне заплачешь ты, я это знаю,
Ты прости, любимый, за твою беду.