Перевод с украинского
http://www.stihi.ru/2009/12/11/5149
У запасниках...
Светлана Груздева
Оригинал
Ти тримаєш мене
у запасниках, у глибині
свого серця, неначе митець –
чудернацьку картину.
Ти – моє божевілля,
але я без тебе загину,
бо літаю лише в колі світла твого,
або – ні,
взагалі...
Хай чутливим метеликом
крильця свої опалю,
хочу я дочекатись
чи пастки, чи винагороди.
Нашу зустріч останню,
без слів і без зайвих «люблю»,
всю у райдужнім сяйві,
впізнає, нарешті, Природа.
І поїду я геть,
перед тим – відірвусь і піду,
незалежна, терпка та гірка,
мов рядки "Заповіту".
Зберігатиму біль у душі, як пильнують біду,
Щоб вона не торкнулась, непрошена, божого світу.
Перевод Инны Гавриловой
Ты запрятал меня
где-то в сердце своём , в глубине,
как художник в запасниках -
странную чудо-картину.
Ты - моё своеволие, но...
без тебя я погибну:
ведь летаю лишь в свете твоём,
а не в чьём-то огне. Мотыльком безрассудным я
крылья свои опалю,
но хочу испытать
и ловушку, и свет в небосводе.
Будет встреча последней
без слов и без лишних "люблю",
вся в сиянии радуг,
понятна одной лишь Природе.
Пропаду насовсем,
но пред тем - поднимусь и пойду
независимой, терпкой и горькой,
как строки "Завета",
Сохранять стану боль я в душе -
стерегут так беду, -
чтоб она не коснулась, непрошена,
Божьего света.
17.04.2017г.