ОСЕННИЙ МОТИВ (авторизованный перевод Ольги Мальцевой-Арзиани)
И вновь Господь Бог осень посылает
В Болгарию, увитую лозой,
В вино Он грозди винограда превращает,
Бочонок – радует янтарною слезой.
И вот мужчина, тост произносящий,
Бокал вина опустошил до дна,
И дар лозы, все муки уносящий,
Залечит раны те, что нанесла жена.
ОСІННІЙ МОТИВ (вільний переклад П.Голубкова)
Знову Господь Бог осінь посилає
В Болгарію, увита що лозою,
Він з винограду вина виробляє,
Бочонок - радує бурштином, чи сльозою.
Ось чоловік, що вимовляє тости,
Келих вина вже спустошив до дна,
І дар лози, що муки геть відносить,
Лікує рани ті, що завдала… весна.
МОНА ЛИЗА (авторизованный перевод Ольги Мальцевой-Арзиани)
Поверь, Мона Лиза, стерплю все капризы,
Твой образ –прекрасный, твой взор – тихий, ясный,
К тебе лишь одной я спешу.
Святая картина – с тобой мы едины…
Я, мысленно, рядом с тобой.
Ты – словно Мадонна, а я – пред иконой,
Поникнув стою головой.
Тебя нет дороже! Стихи – вот дар Божий.
В стихах я тебя воспою.
Ты – неповторима, шепчу твоё имя
Так, словно тебя я люблю.
МОНА ЛІЗА (вільний переклад П.Голубкова)
Повір, Мона Ліза,
Серплю всі капризи,
Твій образ - прекрасний,
Твій погляд - світ ясний,
Про тебе одну я пишу.
Свята ж бо картина –
З тобою - єдині...
Думками - я поруч з тобою.
Ти ж - наче Мадонна,
Я ж – став під ікону,
Поникнувши вниз головою.
Ти - це найдорожче!
А вірші - дар Божий.
У віршах - тебе воспою.
Я ж, і серед ночі,
Ім'я це шепочу
Так, наче тебе я люблю.
МУЗЫКА (авторизованный перевод Ольги Мальцевой-Арзиани)
Ворвись в мой стих! И пусть трамвай последний
Тебя средь ночи привезет ко мне.
Луна осветит ярче лик твой бледный,
Мы зарыдаем вместе в тишине.
Ты – Муза для стихов моих сердечных!
Пришли мне слёз и слов твоих огонь,
Пришли мне снимок, в платье подвенечном,
Струну любви моей ты снова тронь.
Ты – музыка моих стихотворений,
Былого память, танго в ретро-стиле.
Как было много пламенных мгновений!
Я в сердце сохраню твой облик милый!
МУЗИКА (вільний переклад П.Голубкова)
Ввірвись в мій вірш! Нехай трамвай останній
Тебе примчить до мене, поспіши.
Освітить Місяць лик блідий негайно,
Ми поридаймо разом у тиші.
Ти - для всіх віршів Муза моя люба!
Прийшли мені і сліз, і слів вогонь,
Прийшли те фото, де у сукні шлюбній,
Струну любові знову заполонь.
Ти - музика всіх віршів полум'яних
Колишня пам'ять, танго в ретро-стилі.
Скільки було миттєвостей жаданихі!
Я в серці збережу твій вигляд милий!
РОДНИК (авторизованный перевод Ольги Мальцевой-Арзиани)
В лесной тиши живой родник блестит,
Он с каждым плачет - в радости, и в скорби.
Мелодия душевная звучит
Под старым дубом, сердце успокоит.
Остановлюсь и я, чтоб отдохнуть,
Водой омыть уставшее чело.
Уже недолог мне остался путь,
Внизу – лежит родимое село.
И я – уже не странник утомленный,
Мне в этой жизни – очень повезло:
Водою родниковой окрыленный,
Я возвращусь в тракийское село!
ДЖЕРЕЛО (вільний переклад П.Голубкова)
Джерело в тиші лісовій блищить,
І з кожним плаче - в радості, і в горі.
Мелодія душевна тут звучить
Під старим дубом, серце заспокоїть.
Я зупинюся, бо стомився - жах,
Вода омиє стомлене чоло.
Уже недовгий залишився шлях,
Внизу - лежить родиме вже село.
Не мандрівник я стану омовенний,
Бо щастя в цім житті мене знайшло:
Джерельною водою окрилений,
Я у тракійське повернусь село!