Вам без хліба - мені без мрії,
Що під серцем калатає щодня.
Не вагаючись Вас обідом накормили,
Мені під вечір з соромом подали надію.
Вам без хліба скоринки чорного
Сіль з цибульою здаються безбарвними.
Як не поставите фігури на столі -
Хіба вже не тягне замішати як кров червоного?
А що робити мені без мрії,
Коли так марними виглядають роки?
Підніму голову - там побачу як літають вільні,
Темним хрестом розривають обрії.
Переляком здригається тіло,
Що під серцем калатає щодня.
Де життя, що подіями розливаєтся?
Мені здається воно пролетіло.
Може мої ідеали стали ламкими?
Хтось так скаже, а може і ви мені.
Не вагаючись Вас обідом накормили,
Далі підемо, ситі "оцима" і "тими".
Від недавнього, дуже жаль тих що тліють,
Все барахтаються, чіпляються скоринкою марного.
Найбогатшим відчув себе сьогодні:
Мені під вечір з соромом подали надію.
5 травня 2017 р.