Дощ у травнi
Маргарита Метелецкая http://www.stihi.ru/2017/05/14/7498
Ісусе ! Всю ніч вперто дощ цокотів,
Неначе шаман хвацько стукав у бубон...
І так цілуватися прагнули губи...
І мрійності сон птахом в невідь летів...
Доточував дощ низку плутаних дум ,
Що мовчки спочили в завішаних шторах,
Сховавши зухвалі мої непокори
В травневий приборканий вже ретросум...
А далі - підсилював дощик мінор
І біля вікна зосереджено муркав...
І серце знесилене зовсім розбуркав,
Мов кисню нестача - і лине замор...
Ісусе ! Який не спокуто ще гріх ? -
Адам з'їв кисличку - оскома ж і досі !
Все б'ю я поклони примхливій епосі -
Самотня..., вечірня... - жду Божих утіх ...
Вольный перевод С. Жуковой:
Иисус мой! Рок-дождь барабанил в окно,
Как будто шаман лихо встряхивал бубен...
Твоих поцелуев так жаждали губы...
Мечтательный сон бился птицею в ночь...
Донизывал дождь нитку путаных бус,
Что молча зависли в задёрнутых шторах,
Упрятав всю дерзость мою, непокорность
В уже укрощённую майскую грусть...
А дальше – усиливал дождик минор
И подле окошка урчал, словно кошка,
И в сердце усталом гнездился тревожно,
Вливал вместо воздуха душный ликёр...
Иисус мой! Ещё не искуплен мой грех? –
Ведь после Адама оскомина длится!
Всё бью я поклоны за Рая кислицу –
Одна перед ночью... – жду Божьих утех...
16.05.17