Бо

Марина Юневич
Я вилетів...
-Ні, ні ти приліг!

Я висміяв...
-Не переміг!

Був з нею як...
-Як ж ти міг?

Заплутався...
-Не зберіг!

Чекала так...
-Бо жива.

На сонці вона...
-Немов зоря.

Я знищив все...
-Не зберіг.

Чому, чому?
-Бо згорів.

Не бачив все.
-Не кохав.

Та ні чуваче!
-Ти не знав?

Пішло воно?
-Тіки вслід туди.

Де я? Вона?
-Де клинків сліди.