Божий раб проснувся
=====================
А так ще хочеться: не рік, не п'ять
не десять...
Сказати: "Дня чудового!", комусь.
Й коли душа чкурне у піднебесся,
тоді лише, напевне, не вернусь!
Скільки разів світанок заіскриться
й щокою до подушки доторкнусь...
Та, аж коли нічого не присниться,
тоді лише, напевне, не проснусь!
Так вітерець дме лагідно в обличчя,
На зустріч мчу й ніяк не вгомонюсь.
Хіба що хтось у слід косноязиче...
тоді лише, напевне, обіймусь
Із мамою. А там десь з нею й батько.
Здоров були! Хай Бог вас береже!
І так мені...мов душу рве на шмаття,
хоча давно розірвана уже.
Давно уже в гріхи мої закута
й перед Отцем вихлистує, мов паж.
А нас, чия не випита спокута,
летить в піке аж цілий екіпаж.
А вийдемо, чи ні? в лиху годину
"чиновник" з дланню щирою чека...
І так "співа" - мов тягне пуповину,
аж в пеклі чорт танцює гопака.
Оце гульнув! який на часі хрестик
поміж своїх загубленних братів?..
Чи то тупик? чи знову прехрестя,
не втямлю я - чого в житті хотів?!
А гляну на екран - такі ж придурки,
і, навіть, є ще гірші аніж я.
Говіє піп в ганделику від "Мурки",
мені ж здається, ніби-то це я!..
Й сміється чорт: "Забудь! коли всі хором,
не страшно навіть в пеклі - я там був.
Один на всіх і гріх, і біль, і сором
так, наче бог свічки усі задув!"
І відчуваю, наче пепелище...
І відчуваю - може навредить!
Ляка давно вже страхами "горище",
мов Вій там заховався і сидить...
Аж ось закукурікало блаженно -
не лиш борщами славляться півні,
це Бог нам сповіщає поіменно -
"Осанну не співають Сатані!"
І зрозумів я - Божий раб проснувся!
І все це сон, ну й майстер він брехать!
Здається зозулястий наш спіткнувся...
Із кухні запахи-и-и - куди вже тут вмирать!
В.Масагор.
27.05.2017р.