На http://www.stihi.ru/2017/05/20/3344
Ах, может быть, я – худшая из всех…
Мол, правлю без руля, кричу без слов…
И, может, пожалеть ты был готов
Не раз, что рядом я – и грусть, и смех…
Возможно, ночью в мыслях ты душил,
Во гневе, что меняла я тебя…
Потом касался ласково, любя,
Ресниц моих во сне, как край души…
Не эту, может, ты имел в виду,
Что жадная на слёзы, гнев и «нет»
Но что-то всё же ты нашёл во мне…
В венке, в сорочке белой я иду…
Загадочна бываю иль ясна…
Оценишь как такую простоту…
Быть может, и не думал, выбрав ту…
Прожить лишь с ней одной судьба дана!
20.05.2017
Можливо...
Можливо, я – найгірша від усіх…
Керую без керма… кричу без слів…
Можливо, чи не раз ти пожалів,
Що поряд саме я – і сум, і сміх…
Можливо, цілу ніч в думках душив,
Психуючи, що світ змінила твій…
А потім ледь торкався сонних вій
Вустами, ніби пестив край душі…
Можливо, ти хотів би не таку:
Скупу на сльози, гнів і горде «ні!»
А щось таки знайшов ти у мені…
Іду в сорочці білій, у вінку…
Вловима й невловима… Не трясе -
В старому… Як оціниш простоту…
Можливо?.. Не гадав, обравши ту,
З якою тягне ЖИТИ - над усе!
(10.05.17)