Я так запам'ятав той вечір:
концерт, і каву, сто музик,
у чорному маленькі плечі,
шарм-голос, до якого звик,
прогулянку не попід руку,
бо поруч – на очах у всіх,
і ту солодку дивну муку,
що викликав твій чистий сміх,
і львівських ліхтарів осяйність,
і чоловіче відчуття,
що ми повинні вдвох негайно
провести ніч і все життя...