***

Катя Кисляк
Шукала Я Тебе, i Ти Мене шукав
І хто б сказав, що будемо Ми пара?
Як сталось так, що Ти Менi Себе вiддав?
З якого дива Я Себе вiддала?

В Тобi є все моє: любов i почуття...
цiкавiсть...i мною те забуте...
І в те, що разом Ми, нiяк не вiрю Я
Але так хочу голос Твiй почути

I знаю, що таке нiколи не було
Свiдомiсть каже, щоб не довiряти
Але ж Я знову тут, Ти знову мов нове
I як змогла всю бiль позабувати?

I мертва була Я, i наче не жива...
Забулось як серденько розривалось
Розчарування мить, коли згорiла Я
Як бiль на волю воплем виривалась

А зараз Я живу, i знову вiрю Я
I знову Я кохаю i кохана
I потяг наших душ, i потяг наших тiл
Тривожить... i Я хожу наче п'яна

Хмiлiю на очах, ти мiй алкоголь
Пристрасть розливається по венам
Ти моє буття, Ти свiтанок мiй
Небом були створенi! Ми пара!