* * *
У літа – прикраса: плоди горобини.
Та кликать ще рано сім’ю голубину,
Ті грона яскраві не варто зривати.
Із тишею краще тобі гостювати.
Та в’яне цей світ. Ну, а часу так мало!
А як проростало, цвіло та буяло!..
А як піднімалось, мужніло і зріло!
Та раптом поникло, скорилося силі,
Мов душу у пастку якусь заманили –
У форму тілесну обтислої сукні,
У літо, що Час забирає могутній.
Квітковий годинник нагадує, браття,
Що рано чи пізно настане розплата.
Не думайте, нібито час – «ще не вечір».
Сигнал аварійний подав вже диспетчер…
У літа – прикраса: плоди горобини…
Юстінас МАРЦИНКЯВІЧЮС
© Переклад Олега Кравченка