Коли я стану тіткою старою,
Ходитиму в червоному строЇ.
Багряному,як стяг комуністів-
Дефілюватиму я в ньому по місту.
Ціпком своїм лупитиму по поручнях
І по ногах тих громадян,що поруч.
А,може,влуплю навіть по сідниці
Дівкам,в яких короткі надто вже спідниці.
Всі в магазині перемацяю продукти
І продавчиню ущипну за дупу.
А продавця схоплю за те,що спереду,
Щоб не крививсь,як п"ятниця на середу.
Та поки я ще молода й сер"йозна,
Речей таких робить мені не можна.
Газети з друзями читаю на дивані
І лише з декотрими закриваюсь в ванні.
З одним,а деколи з двома,з трьома,
Поки коханого супруга ще нема.
Або вже є та все-одно відсутній,
Бо пляшку віскі встиг до серця пригорнути.
Мене також нехай пригорне хтось,
Щоб все загадане-задумане збулось.
А загадала я ні мало, ні багато-
Поему кращу в році написати!