ПРО РУДИКА
Вірші увійшли до колективної збірки "Рудик"
Про справи
Зовсім це не сміхота,
Справ багато у кота!
Рудик-Рудь працює вміло,
Миттю блюдце спорожніло!
Спинку вигнути ще треба,
Почекати манни з неба,
Почесатися за вушком,
Подрімати на подушці,
Потягнутись солоденько
І…поспати ще гарненько!
Зовсім це не сміхота,
Справ багато у кота!
Про колобка
Закотився у куток
Сніжно-білий колобок!
Рудик скоком, Рудик боком,
Сунув носа ненароком.
Що за диво? Носик змок!
Дуже дивний колобок!
Як морозиво біленький,
І на вигляд чепурненький,
А на смак – вода, та й годі!
Геть не стане у пригоді!
Колобок і не просився,
Взяв і далі покотився.
Про обід
Рудик-Рудь чекав на мишку,
Біля нірки всівся нишком,
лиш на хвильку задрімав –
і сіреньку не впіймав!
Котик нявкнув мишці вслід:
- От біда! Утік обід!