Я знову мріяв про твоє волосся.
Все – наче рік і сотні літ тому.
І знов волосся легко спромоглося
мене втягнути в пахощів пітьму.
А пам'ять дивно так керує мною,
що я немов не відпускав тебе.
Забутий рух повторюю рукою:
де я не опановую себе,
де знов і знов долоня у повітрі
твоїх малює локонів повтор.
А губи прагнуть тексти повторити –
мов ніжну роль пригадує актор...