Я втікаю у бік, де свідомість
Не найкраща моя сторона
Я шукаю тебе, а натомість
Завжди залишаюсь сама
І печалі немає, і туга
Не пронизує серце вогнем
Як в тобі відшукати друга
Без питань і всіляких проблем?
Як ще довго болітиме, скажеш?
І куди я летітиму далі?
Ти ж кістми за мене не ляжеш
Бо між нами «ніщо» в ідеалі
Та повітря, пронизане током,
Кілометрів долає сотні
І тебе обіймає світанком
І цілунки дарує спекотні