Ви знаєте, хто це? Це верба моя за вікном.
Це подруга вірна. Моя найвірніша із подруг:
у будь-яку пору життя, щастя, долі і року –
радіє удень, а вночі – переймається сном.
Ця верба мені шепотить всі слова всіх пісень.
І де ще на світі знайду поетесу такую...
Не буду знайомити вас – я до верби ревную
увесь білий світ, чорну ніч, ранок, вечір і день.
Нікому не вступлюсь, нікому її не віддам.
Безцінна моя – від природи не здатна на зраду.
Вона ще не раз у житті дасть найкращу пораду.
А я їй все раджу – щоб вірила менше вітрам...