Я повертаюсь подумки в ті дні,
в які уже не зможу не вертатись,
бо пощастило просто закохатись,
бо полюбити випало мені.
Чим заслужив – не знаю, не скажу,
ніхто не відповість на це питання,
я тільки знаю, що люблю востаннє,
тому любов останню бережу.
Я бережу обіймів теплу мить,
я пам'ять, мов зіницю, зберігаю,
і ти так само бережеш, я знаю,
бо і тобі – востаннє – так щастить...
....................................................
Нина Самогова
http://www.stihi.ru/2017/09/21/2594
Вновь возвращаюсь мысленно в те дни,
Куда я не смогу не воротиться,
Где посчастливилось мне так влюбиться,
Поэтому мне дороги они.
Чем заслужил - не знаю, не скажу,
Никто не знает на вопрос ответа,
Любви другой я не увижу света,
Поэтому так ею дорожу.
Я берегу объятий тёплых миг,
И пуще глаза память сохраняю,
Её ты тоже бережёшь, я знаю,
Тебе так дорог счастья нежный лик.