Я ламаю себе під тебе.
Це болить. Так не має бути.
Це уже не любов по суті,
як ламатися є потреба.
Я ламаюсь. На серці гірко.
Так нелегко себе ламати.
Не загою душі стигмати.
І в чужій не вміщаюсь шкірі.
Поламати – нехитра справа.
І ніхто мене не засудить.
Та кому я потрібен буду,
як твоя промайне забава...