Розсипався ранок сонячним скерцо,
ПтахИ проспівали для сонця сонет,
А мак біля хати – гаряче серце,
Цілує ромашку - кохання дует!
Чому я радію? Не знаю, не знаю!
Можливо це літо хвилює мене?
На світі так швидко усе проминає,
Та серце співає, кохання живе.
Згадалися очі кольору льону.
Ті ніжні і сильнії руки твої
Як з них, із солодкого того полону,
Чомусь не хотілось тікати мені!..
..Я слухаю знову симфонію літа...