Вишиванку мати шила,
для коханого синочка.
Коли шила, то молила
щоб беріг Бог дні і ночі.
Вишивала і вкладала
все своє уміння й душу,
пісню про любов співала
і про те як вона тужить.
Вишивала ниточками,
долю милому синочку ;
жовтий- то тепло від мами,
синій-то кохані очі.
А червоний- то троянди,
що ростуть в її садочку,
або може мак багряний,
що насіявся в куточку.
Вишивала і плекала
мрію про квітучу долю,
щоби зло його минало
а любов лилась рікою...