Коли кохає жінка, то світ кладе до ніг,
Кохає без відтінків як ти кохать не зміг,
Вона кладе для тебе усе своє життя.
Ти їй лише і треба, і твої почуття.
Коли кохає жінка себе вона віддасть,
До тебе йде стежинка,
Що має силу й власть,
Над кожним її кроком в безмежних почуттях,
То почуття від Бога, воно є як напасть.
Вона твоя царівна, рабиня є твоя,
В коханні завжд поруч,
Хоч буде і здаля.
І в тому її сила, що в тій душі вогонь,
Вона нестиме вміло лиш до твоїх долонь