Нелегко стримувать бажання,
Гасити полум"я в собі'...
Серце палає від кохання,
А почуття - у боротьбі...
Порядність збудувала рамки,
Гріхом - вихо'дити за них.
Але інстинкт природній самки
Іще всередині не стих.
Не може жінка без любові,
Без чоловічих рук та вуст...
Відроджуючись в його слові,
Бува, втрача здоровий глузд.
На час душею відмолодне,
Забувши статус свій та вік...
Веління розуму холодне,
Порівняно з коханням, - пшик.
І жінка жертвує собою,
Віддаючи' життя за мить,
І відчайдушно, з головою,
У прірву пристрасті летить...
І відповіді не питає:
Чи почуття те - навзаєм...
Вже тим щаслива, що кохає.
Для неї бо любов - едем.
05/07/17/