Всі ми підемо, хто швидше, хто пізніше,
Таке життя, воно що хоче пише,
Не повертає тих, хто вже пристав,
То його час і він уже настав.
Ти не тримай його, не муч, не слід,
Дай відпочити від земних тих бід.
Молитву почитай і відпусти,
В ті незнайомі поки нам світи,
Йому там добре, а сама молись,
Без нього жити ти тепер учись…
Життя складне у кожного свій шлях,
Прийми і подолай той страх,
Довірся ти Небесному Вітцю,
Всевишньому і Мудрому Знавцю.