Мить б ла

         Мить біла


Перехожі враз підстрибнули над снігом –
Тільки голови, закручені в горинь,
Ще любили довгу темнокосість,
Як між тим зливається згори
Біле і нежданнеє волосся
І розширюються очі.
Мить – порив.

1988