На http://www.stihi.ru/2017/07/05/9406
Мир у ливня в плену день за днём…
Нитей шёлковых смутный поток…
Каждый крохотный листик промок
Под голодным и жадным дождём.
Я отдам и себя – мне не жаль!
Пусть измокну до ниточки вся:
Платье тёмное, как небеса,
И прозрачное, будто вуаль,
Облепило всё тело: мой стан
И красивую, круглую грудь –
Всё доступно любому взглянуть.
Дождь-проказник целует уста...
Обнимает за плечи и льёт
По рукам, по изгибам лица,
Чтоб меня изучить до конца
И узнать сновидений полёт.
Только я, только ливень – в том соль!
Мой партнёр этот дождь-лицедей…
Изумление жалких людей –
Вот кружит дождевая Ассоль…
7.07.2017
Дощова Ассоль...
У полоні дощів кілька днів,
Пелена із шовкових ниток…
Геть змокрів кожен дрібний листок –
Ненажера ось так зголоднів!
А віддам і себе – задарма!
Хай проллється, щоб змокла уся:
Наскрізь плаття, немов небеса
Темно-синє, чи сіра сурма
Як прилипне до тіла, то стан
Споглядатимуть всі досхочу:
Гарні груди, округлі… Дощу
Цілувати приємно вуста,
Обіймати за плечі, текти
По руках до долонь, щоб у них
Стати тим, хто крадеться у сни,
Відчувати мене до клітин…
Тільки я, тільки дощ… З парасоль
Вибудовані стіни і дах,
І цікавість застиглих невдах
На танок дощової Ассоль…
Фото девушки под дождём - от Елены Каминской