Чому ти, доле, така жорстока?
Чому забрала батька, дідуся?
Тепер і мама, мов калина, одинока,
Щодня голосить, плаче без кінця.
Чому ти, доле, з нами так вчинила?
Чому забрала рідних нам людей?
Чому війною вщент все спопелила,
Життя забрала, скалічила дітей?
Чому ти, доле, нас осиротила,
Чом горя й смутку всім нам додала,
Чому ти кров’ю землю окропила –
Квітучою вона, ота земля, була.
Чому ти, доле, все це допустила?
За що це, доле, за які гріхи?
За що ненависть між людей пустила?
За віщо землю топчуть вороги.
26. 07. 2017.