Сумні думки заполонили
Мій розум. Стало боляче.
Немає в мене більше сили.
Журба вперед мене несе.
Хай стану вітром або льодом,
Не відчувати щоб печаль.
І вже нічого я не хочу.
Цей світ пливе кудись у даль…
У просторі я незрадливо
Лечу, сумую та боюсь.
Але всередині є диво –
Заради нього ще живу.
Світ гарний. Гарна і природа.
Вона дає натхнення в мить.
Пройде і смуток, і негоди,
І ліс чарівно зашумить…
18 травня 2017 р.
Джерело фото: http://yak-prosto.com/chomu-potribno-ohoronyati-lis/