Я – тільки почути... Я – тільки сказати: добраніч.
Почути твій голос, і тихо, щасливо заснути.
Загоїв мене, ти – загоїв, бо я була – рана...
Я – тільки сказати: добраніч, я – тільки почути...
Кажи – зрозумілі, прості, звичайнісінькі речі.
Якби не твій голос, не вірила б в те, що існуєш.
Ти голосом наче цілуєш утомлені плечі.
Ти звуками голосу всю до нестями цілуєш.
Словами м'якими укутуєш, наче дитину.
А я – не дитина, та хочеться слухати чудо.
Коли ми зустрінемось, першою скину хустину,
і не уявляєш, як сильно я вдячною буду...
.............................................
Нина Самогова
http://www.stihi.ru/2017/08/10/2703
Мне б только услышать… и только сказать: доброй ночи.
Услышать твой голос, и в сон окунуться счастливой.
Меня исцелил ты, хоть рана ещё кровоточит…
Всего лишь два слова и голос услышать любимый…
А ты говори, говори эти нежные речи.
Ведь если б не голос, в тебя не смогла я поверить.
Ты голосом тихим целуешь уставшие плечи.
И звуками голоса ты до безумья целуешь.
Словами меня ты укутал, как будто ребёнка.
А я не ребёнок, и я так мечтаю о чуде.
Когда мы увидимся, брошусь к тебе, как девчонка,
Тогда ты увидишь, какой благодарной я буду...