До дiтей у Церквi

Виктор Рыбаков
До дітей у Церкві

Я  хОчу  помолитися  за  тих,
Малих  дітей, що  в  Божім  храмі,
Недільний  ранок  чемно, як  завждИ,
Розпочинають  молитвами.

А  потім  у  недільну  школу  йдуть,
Щоб  Слову  Божому  навчатись,
І в  тому, що  плід  добрий  принесуть,
Не  буду  навіть  сумніватись.

І  радуюсь, що  зовсім  малюки,
Обрали  правильну  дорогу,
Що не  ослухались  своїх  батьків,
Які  вказали  шлях  до  Бога.

А  може  то  заслуга  вчителів,
Які  разом  із  алфавітом,
Дітей  з найперших  виховних  часів,
Христову  вчили  Заповіту.

Вони  ще  чисті, їх  не  зіпсував,
Цей  світ  неправедний  і  грішний,
І  саме  діти, як  Христос  сказав,
У  Царстві  Божому  найбільші.

Але  у  світі,  треба  бути  їм,
І  ми  повинні  їх  навчити,
Не  тільки  словом - прикладом  своїм,
Як  з  Богом, можна  в  ньому  жити.

Не  те, щоб у  верета  одягти,
І  задоволень  всіх  лишати,
А  вчити, щоб  могли самі  в  житті,
Добро  від   злого  відрізняти.

Щоб  цінностей  життєвих  марнота,
Принади  світу  тимчасові,
Собою  не  затьмарили  Христа,
І  Слова  Божого  основи.

Тож  діти, знайте  істину  таку,
Що  головна  у світі  цінність -
Це  жити  чисто, в  Божому  страху,
І  не  відпасти  від   спасіння.

Від  багатьох  відмовитись  спокус,
Вам  доведеться  в  цьому  світі,
Та  чи  не  варто  те, що  вас  Ісус -
За  це  вважати  буде  світлом.

І  знайте, ви  йдете в  жорстокий світ,
Де  може  прийдеться   страждати,
Бо  він  не  краще  став, з  тих  самих  літ,
Коли  Христа  повів  до  страти.

Тож  вибір  прямувати  За  Христом,
Легке  життя  не  обіцяє,
Та  засобу  боротися  з  гріхом,
У світі  кращого  не  має.

Але  ж  цей  світ  чудовим  Бог  створив,
І  може  думають  ось  діти,
Нас  тільки  світ  життям  благословив,
А  треба  вже  від  нього  бігти.

Так, треба  вчитись  з  молодих  років,
Від  всього  грішного  втікати,
Поки, ще  гріх  коріння  не  пустив,
Яке  так  важко  корчувати.

І  юність, хай  в  спокуси  не  введе,
Яка  находить  в  них  відраду,
Вона  марнотна, швидко  відійде,
А  Бог  за  це, на  суд  впровадить.

Але  ж  від  чистих  радощів  земних,
Ви  не  втрачаєте  нічого,
І  навіть  мати  будете  за  них -
Любов  і  охорону   Бога.

І, якщо  ви  в  обставинах   скрутних
опинитесь - Порадник  Дивний,
Ніколи  не  залишить  вас  одних,
А  допоможе  неодмінно.

Тож  сили  прикладайте, щоб  з  дітей
звичайних  -  в   Божих  виростати,
І  праведним  життям, поміж  людей,
Ім’я  Ісуса  прославляти.

Амінь.
Рибаков  Віктор  м. Луцьк