Усе уже було? Це рух по колу?
Ми називаємо старе новими іменами:
повітря, воду, землю,
простір і вогонь
З долонь випурхує метелик
на посміх квітки,
яку доконче треба запилити.
Тут і зараз.
Коли ти вийшов з вогяної краплі,
вони на вколішки упали.
Творився новий міт:
в старе барило молоде вино лилося
Твоє волосся золотим було
і борода, і брови.
Від тебе йшли гармонія і спокій.
Усе, що треба, ти проговорив.
Каміння пам'ятає.
Але не люди.
Усюди знаки, вказівки, незрозумілі артефакти
і карґо-культ (ну як без нього?)
перемішалися світи.
У Всесвіту на все своя причина.
Як хочеть повірити в оце
і трішки знати