Моя домівочка, моя стежиночка
Веде від траси до батьківських степів,
Моя рідненька Новоандріївка,
Заквітчана барвінком золотом полів.
Село гарненьке, вулиці рядочком,
Будівлі всі доглянуті господарі живуть,
Тут взростили ми своїх синів та дочку,
Онуки підростають, у школу йдуть.
Школа височіє посеред мого села,
Тут ставок зеркальний, тут моя земля.
А довкола селища пролегли поля,
Наче Чорне море, родюча там земля.
Жито смарагдове поле золотаве,
Зорять все під зиму, щоб були пари,
Моя Новоандріївка, ти село яскраве,
Лагідне для того, щоб як брати жили!