Виновна... Из Маргариты Метелецкой

Римма Батищева
На http://www.stihi.ru/2017/07/29/3547

Как дождевые притязания,
Души ненастные страдания!
Осенний  холод, хмарь и слякоть –
Как будто вынуждена плакать,

Как будто вами обречённая,
Всё в дверь стучу, как заточённая,
Чтоб сбросив в сторону насущное,
На миг узнать своё грядущее:

Что скрыто там: то счастья поросли
Иль старости глухие горести?
Спасут, быть может, обереги?
Пустых укоров здесь набеги?

Дожди всё лупят хладнокровно,
Как будто мне твердят: «Виновна…»

         29.07.;2017
********************************
Винна...
       Сльотава холоднеча осені !
       Як дощові твої запросини
       Утискують щемливо душу ! -
       Неначе плакати я мушу ,

       Неначе ви мені роковані,
       Щоб , в двері стукаючи ковані
       Та відкидаючи посутнє ,
       На мить заглянути в майбутнє :

       Що там ? Чи мого щастя парості ,
       Чи чорне павутиння старості ?
       Чи порятують обереги ?
       Чи знов картання безберегі ?

       Дощі стьобають безупинно ,
       Неначе скиглять : "Винна ...Винна ..."