***
Панна Ганна невблаганна
І чому вона така
Українська Мона Ліза,
Чи чаклунка у вiках?
Коли панна не померла
На горi живе Говерла
І звідсiль вона злітає
Ноччю пiзно як лiтак
О, Карпати, Прикарпаття,
Київ і Галичина,
Де, звичайно, люди-браття,
І туди летить вона
Церкви, вулиці, події,
Сон, безсоння, тінь, зима,
Плазуни, окремо змії,
Все накрила крил пiтьма
Приземлилася на площі,
І казала: я - війна
Там у всіх скакали очі
Де з'являлася вона
Гори, листя, чоловіки,
Жінки, діти, старики,
Шепотіли: споконвіку
Слава відьмі за гріхи!
Вихваляли всі дракона
Сім голів його важких
Звіра плакала ікона
Кров'ю добрих і святих
А чаклунка усміхалась
Спокушав людей дракон
Всі забули, що є жалість
Захотіли Вавилон
Мона Ліза, відьма, врода,
Загадковий сміх без дна
Обіцяла нам свободу
Бреше скільки літ вона..
190817
перевод Инны Гавриловой: http://www.stihi.ru/2017/11/22/9545