Не вгамувались ще мої вітри
=============================
Не вилились іще мої дощі;
Сніги мої у щедрості не випали.
Та скільки сліз вже губи мої випили...
Хоч душу в них бери та полощи.
Не відцвіли іще мої сади;
Не відкричали горлиці докучливі.
Та, як же гарно бути молодим,
Коли бажання з долею в співзвучності.
Не вгамувались ще мої вітри;
Ще не вплелись в мережку сонця промені.
Любов моя пірнає, наче в повені,
У вірності не ділена на три.
Не виспівав я ще свої пісні
Найвищою, душі моєї, нотою...
Пірнув в життя, мов у жертовник цнотою,
А випірнув, мов вибродивсь у сні.
Не вимоливсь іще я за гріхи,
Що накопичуються швидше, аніж молиться.
Лиш зліва, під ребром, незвично колеться,
Та очі, все частіше, не сухі...
23.08.2017р.
В.Масагор.