Не хочу думати,що в свiтi є неправда,
Що є образи в світі й гіркота,
Що підлість є у душах і зневага,
І є пекуча в світі самота.
Коли зима твоє полонить серце,
Тоді стоїть між близькими стіна,
Тоді душа ось-ось вже розірветься
І біль нестерпний груди розтина.
О, Господи,навчи мене,як бути!
Розрадь.І збережи цей грішний світ.
Очисти душі,дай тебе збагнути.
Щоб правді більш не стримувать політ.
О,укрепи в печалі і нещасті!
Дай силу найщирішим каяттям.
Прошу, Величний, Відведи напасті -
Не дай зачерствіть світлим почуттям.
Іду до тебе.І тебе вже чую.
Чиїсь душі підставлю я плече.
Я прихилюсь до неї,порятую.
Нехай сльоза навік їй відпече.
Перевод с украинского Светланы Груздевой:http://www.stihi.ru/2017/12/26/3421
Не думать бы, что в мире есть неправда,
Обиды жгут и горечь очи ест,
Что подлость существует как отрада
И одиночество на свете есть…
Когда зима скуёт порою сердце,
Тогда встаёт меж близкими стена,
Душа, любившая единоверца…
И вдруг она отчаяньем полна…
О, Боже, научи любить по-птичьи!
Рассудком сбереги наш грешный свет.
Сердца очисти, дай Тебя постичь мне,
Чтоб к правде не удерживать полёт.
О, укрепи в печалях и в несчастье!
И силу снова в покаянье дай.
Прошу, Всевышний, отведи напасти,
Пусть чувства будут светлыми всегда.
Иду к Тебе. Уже тебя я чую,
Поступкам добрым не ведя учёт.
Склонюсь к душе и вылечу, спасу я.
Слеза её навек пусть отпечёт.
26.12. 2017