Я запiзнилася на поiзд щастя
Вера Бондаренко-Михайлова
Я запiзнилася на поїзд щастя.
Проминула зупинку любові.
Я на станції смутку зосталась
Без тепла і без ніжності в слові.
Лиш тепер я помітила осінь -
Скрізь її посірілі картини.
Серце жменьку ще літечка просить.
Нащо щастя мені половина.
© Copyright:
Вера Бондаренко-Михайлова
, 2017
Свидетельство о публикации №117082601807