http://www.stihi.ru/2017/08/28/8757
Загустевшей, влажной ночи темень
Разрезают шалые зарницы,
Стих мой на излюбленную тему
Я плету на августовских спицах…
За петлёй петля – на спицах длинных
О любви, что к Богу всё сильнее,
Что душа моя была пустынной,
Райский сад теперь в ней зеленеет!
И теперь плоды его вкушаю,
Всем Твоим дарам душа открыта!
Где бы взять мне слов таких, не знаю,
Чтоб сияньем месяца омыты,
В аромате августа медовом
Чтоб лучами солнышка прошиты?
Помолюсь я, не грешить чтоб словом...
Подпишусь: «Раба Господня – Рита»…
Оригинал
Загустілу, вогку ночі темінь
Ріжуть очманілі блискавиці,
Поки вірші лагідні та чемні
Я плету на довгих серпня спицях ...
Накид, накид ...Ще одна петелька -
Оповім, що Бога люблю дужче...
Що була в душі колись пустелька,
А тепер - розкішні райські кущі!
А тепер - я ласую завзято
Кожною дарованою миттю!
І не знаю, де слова узяти,
Щоби сяйвом місячним омиті,
Щоб промінням сонячним прошиті
І в медових ароматах літа?
Помолюсь, щоб словом не грішити...
Підпишусь: "Раба Господня - Ріта"...
Аватар со странички Маргариты Метелецкой.