Мамо,матінко,матусю! -
Як мелодійно ці звучать слова.
Тебе завжди я втратити боюся.
Я хочу,щоби ти завжди жила.
Щоб і в хвилини смутку звеселялась,
Щоб до душі моєї,мов бальзам,
Слова свої ти теплі притуляла...
Ти - зіронька,що завжди світить нам.
Я руки твої ніжні розцілую.
Вони мене від лиха берегли.
З твоєю Усмішкою хатонька світліє.
Немов зоря,для мене світиш ти.
Твоє серденько від образ німіє.
То як тебе від цього вберегти?
Забуде матір хто,душею той зміліє.
Тож я прошу - за всіх мене прости.
Як відлітатиму колись в краї далекі,
Розлука мені очі обпече.
До тебе все ж прилину,мов лелека,
Щоби схилитись на твоє плече.
Ти не сумуй,моя голубко мила,
Розлуки нас з тобою не страшать.
Якщо дала нам доля рідні крила,
То й нам судилося когось чекать.
У дні,коли не будемо ми поруч,
Хай тиша моїм щебетом дзвенить.
Хай вітерець,крилатий добротворець
У спраглий день листком затріпотить.
Тобі дарую вірші,наче квіти.
Нехай усі печалі відійдуть.
Нехай твої щасливі внуки,діти
Для тебе святом-радістю цвітуть.