Магiя -Медитацiя на землю-

Валео Лученко
То найвища у кота чеснота:
спати солодко та ніжно,
до нестями...
Спить котисько і йому не мулько.
Вчись, Мала, тобі це знадобиться.
Альфа-хвилі котяться по обідку Сансари
Тета-хвилі досягають часом і Нірвани
Рваний ритм то блюзом обертається, то джазом
Ми танцюємо з тобою танго. Ти це знаєш?

Ми кодуємо життя у дивний спосіб.
Часто лиш пост-фактум розумієм, що в тих
віршах,у піснях чи у романах
записалося і там лежить в хмаринах.

На скорині житній встояна горілка.
На порічках квас березовий вчинився.
Шум осів і час-удав спинився: насолоджується смаком,
слухає сопілку - Крішна грає,а Мамай торкає струни кобзи.

- Господи, я тут не загубився?
- Ні!
- Нарешті чую голос серця. Втишений, заморений, в покорі
я схиляю голову перед Тобою.
- Ти вчив медитації, вчив мене довго. Та з чим я подамся додому доконче не знаю.
- Не варто питати, що є і що буде. Облуда спаде, коли море побачиш.

Там троє рибалок тебе запитають чим невід наповнить, чим рід годувати.
Покажиш їм світ переповнений дивом. Відкриєш усе, чому вчився, і будеш щасливим.
- Але ж і допіру не знаю в чім щастя, в чім доля, хоч я і пройшов до кінця твою школу.
- О, ні! Твоя школа лише почалася. Підеш крізь пустелю на захід. Там - щастя.
- Учителю!?
- Тихо! Мовчи почалася найбільша таїна, містерія, трясця плодів, що дозріли на
  Дереві Світу. Достоту скуштуєш і станеш могутнім.
  Прощай, божий сине! В тобі при потребі, я завше присутній.

Падає листя, сіється мжичка. Пріють в кагатах бадилля і гичка.
Пахнуть отава, опеньки, калина. Лини дрімають в ставку на глибинах.
Це - Україна, мій друже. Це - край медитацій.
Тут - все, що ти мусиш дізнатися про щастя,
про подвиг, звитягу і працю.
Про хліб і про воду. Тут пуп закопали нійбільшого роду.
Тут ними просякнуті камінь, джерела, природа.
Тому медитують тут кращі із кращих
в лісах: Богуслава, Синяви, Таращі.

Пише текст себе моїми руцями.
Пише він то серцем, то коліном
І розказує про час, коли жили тут
дивні люди, птахи, звірі
Він про них все достеменно знає,
То й живе по правді, а не вірі.

Не дивуюся нічому. Котика тримаю на колінах
Дихаю то липою, то свіжим сіном
П'ю чарівний трунок Dolce Vita
Я тебе кохаю, любий світе.