я твій схід. Дивись на мене. Не плач
Скільки в житті різноманітних вдач
Скільки зустріти і відпустити душ?
Я починаюсь тож очі примруж
Біль розіллю а радість проковтну
В кожнім з нас егоїстична суть
А намагання змінитись мізерні й смішні
Кожен із нас підгнивший у душі
Я твій схід бо неодмінно прийду
Сонцем в долонях світ увесь осліплю
Я намагаюсь попасти вглиб душі
Коли ти читаєш побіжно мої вірші
Коли ти вважаєш що я неодмінно хвора
Що я уявляю себе ближче до бога
Хоча душа також червива і чорна
І роги от-от вилізуть з-під волосся
Насправді бачиш тільки сонця проміння
Я запускаю в тебе міцне коріння
І ти не можеш без світла як воїн без зброї
І ти втопаєш у морі моєї любові
Мені не потрібне ні срібло ваше, ні золото
Я переймаюсь, щоб не було вам холодно
Щоб не було голодно і самотньо
Щоб ви були щасливими невідворотно
всіх кого ви любили чи не любили
сонце зійшло зігріло і освітило